кумівство
КУМІ́ВСТВО, а, с.
1. Стосунки між кумами.
Пізніше, правда, це кумівство стало лихим для Никифора Фоки (С. Скляренко);
У греків Приазов'я, як і серед українського населення південних, північних, центральних і східних областей, побутувало індивідуальне кумівство – одна пара хрещених батьків (з наук. літ.);
В деяких регіонах України необхідною умовою одруження була не тільки відсутність близького кровного споріднення, а також .. кумівства (з наук.-попул. літ.).
2. перен., зневажл. Потурання по службі своїм друзям або родичам на шкоду справі.
На кухні панувало звичайне армійське кумівство: той, хто стояв близько до керівної банди, користувався привілеями (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Хабарництво, корупція, телефонне право, кумівство, шахрайство, обман нівечать наше сучасне суспільство (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)