купний
КУПНИ́Й, а́, е́, діал.
Купівельний.
Ціна купна була дивно низька, ледве сто корон за морг (Л. Мартович);
// Куплений.
Купне – щупне (Номис);
Крук домашній був, не купний, їй товариш невідступний (І. Франко);
Перші три лави спереду займали статечні ґазди .. в купних штанах (Ірина Вільде).
КУ́ПНИЙ, а, е, заст.
Повний; зібраний разом, докупи; спільний.
Врешті вся увага хлопчика обернулася на боярів, що окружили вінцем домовину й торкали себе серед німої, купної молитви (К. Гриневичева);
Людвік не хотів ризикувати: всі сотні мали зібратися завтра ввечері в Березових лісах .. Від села Козятичів повинні вже йти купним полком, відіславши повні вози в Київ (І. Білик).
Словник української мови (СУМ-20)