купольний

КУ́ПОЛЬНИЙ, а, е.

Прикм. до ку́пол.

У Мікенах заховалися дев'ять королівських гробниць, що мають вигляд купольних будов (І. Крип'якевич);

Обгорiлi бервена, що, певно, служили колись за платви, на яких спирався купольний дах, лежали на камiннi, немов почорнiлi на спецi мерцi (Р. Федорів);

Храм купольними хрестами дивився в небо (із журн.);

В залі для глядачів – фантастичної краси ліпнина, аркові лоджії та пілястри. Розмальована купольна стеля (із журн.).

Значення в інших словниках

1. купольний — ку́польний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. купольний — -а, -е. Прикм. до купол.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. купольний — КУ́ПОЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до ку́пол.  Словник української мови в 11 томах