купувати
КУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., КУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. ку́плять; док., кого, що.
1. Придбавати за гроші.
Гей, Iвашку, поспiшай гривуна [коня] купувати, бо перехоплять (В. Винниченко);
Ранком, як він ішов у Бориню купувати коня, то мороз пощипував за обличчя і вітер гнав поземку (С. Чорнобривець);
Тепер мерщiй купувати корову та бiгом додому (М. Вінграновський);
В учителя-дяка Гарненько вкраду п'ятака – .. та й куплю Паперу аркуш (Т. Шевченко);
Отримавши свій перший гонорар, актор насамперед купив новий мотоцикл (А. Кокотюха).
2. перен., розм. Привертати на свій бік підкупом, хабарем; підкуповувати.
Золото купує душі, залізо охороняє життя (Ю. Мушкетик);
Скарбів тих нема, щоб купить нас могли, А смертю лякати нас годі! (М. Старицький);
Воєвода ж не мріяв, лиш грошима повіяв – І зумів твоє серце купити (С. Голованівський);
// чим. Виклика́ти прихильність якими-небудь діями, поведінкою, словами і т. ін.
[Євгенія:] Я була більше бійцем, ніж жінкою... Ось чому я так боялася, щоб він не пішов до Любовицької... Вона могла б купити його ласкою... (І. Кочерга);
– Я не думав вас купувати таким словом і в такий час (О. Довженко);
Купувала його любов, як тільки могла (Є. Гуцало).
3. на чому і без дод., перен., фам. Обдурювати.
– Хочеться випити, а тут нема доброго товариша. Ось і гроші .. Ходімо. – Купуєш?.. – Та як же інакше? – запевняю його. Але в ту ж мить відкривається мені глибший зміст його запитання, цебто: дуриш? (І. Микитенко);
Кузьма Осадчий заперечливо крутить головою, розпливається над мискою в усмішці: – Ви мене, дядьку бригадире, на цьому не купите (О. Гончар).
◇ (1) За що купи́в, за те [й] прода́в, фам. – про передачу почутого без доповнення, коментарів і т. ін.
І лише слухаючи Дригожилу, що, повернувшись до барака, розповідав, як рознесло перегатки й затопило на дні якогось вченого, Канушевич не стерпів. – Брехня усе це, – відрубав різко. – За що купив, за те й продав, – зауважив Дригожила (Г. Коцюба);
Можете не питати мене про значення половини слів з попереднього абзацу, за що купив, за те продав (А. Санченко);
(2) Купува́ти / купи́ти (роздобу́тися) за три о́гля́ди, жарт. – красти.
Деякі штучки є дуже дорогі – кожну з них колись я за три огляди купував (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);
Тут посел [посол] аж ось вернувся, На кобилу роздобувся, І не набір, не за гроші, За огляди три хороші (І. Манжура);
(3) Ку́пить і прода́сть, зі словоспол. такий, що – підступний, ненадійний, лицемірний.
Лушня такий чоловік, що купить і продасть (Панас Мирний);
(4) Купува́ти / купи́ти кота́ в мішку́ – діставати у власність невідомо що, не бачачи й не знаючи його суті, властивостей і т. ін.
[Шрамек:] Кожний, хто чує її гру.., каже: панно Шрамек, ви своєю скрипкою королів покорите .. Ходив я до імпресаріїв, але ця наволоч тільки посміхається... Ми не дурні кота в мішку купувати, – відповіли мені (Я. Галан);
Увіп'ялася поглядом у власне майно – чи файного кота в мішку купила? – серце впало (Люко Дашвар);
Виявляється, що книжка оформлена без смаку. От і виходить: купили, як то кажуть, кота в мішку (з газ.);
Продава́ти (купува́ти, справля́ти, лови́ти) ви́трішки див. продава́ти.
Словник української мови (СУМ-20)