купчитися
КУ́ПЧИТИСЯ, иться, имося, итеся, недок.
1. Розташовуватися густо, щільно.
Тільки .. будяки, колючки стримлять на просторі, та глуха кропива купчиться... (Марко Вовчок);
В темряві я відчував, як купчилися коло її очей та рота ніжні, дрібні зморшки, і нам обом ставало весело, як дітям (Б. Антоненко-Давидович);
Над самою водою лиману понад шляхом купчилися рівні сірі будівлі (Ю. Смолич).
2. Збиратися купками; товпитися, юрмитися (про людей).
Тут .. більш усього купчиться молодиць коло сковород [сковорід], мисок та глечиків (Марко Вовчок);
По доріжках саду, регочучись і голосно балакаючи .., купчилась публіка і збиралась додому (В. Винниченко);
Молодь галасливим натовпом вийшла на перон. Коло неї .. купчились цікаві пасажири (П. Колесник);
// Збиратися докупи в якесь одне місце (про рухомі предмети).
Купчаться хмари, звисають низько над землею (О. Довженко);
Машини купчилися на плацу перед школою (П. Загребельний);
Сонце нещадно пекло, у небі тривожно купчилася грозова просинь (О. Бердник);
Стояла хмарна погода, над заходом купчилися сріблясто-сині хмари дивовижних об'ємів (Любко Дереш);
* Образно. Образи купчилися в його мислях, як мультиплікат кінокартини (Олесь Досвітній);
Злипаються губи, і в грудях купчиться щем (О. Забужко).
Словник української мови (СУМ-20)