купчитися

КУ́ПЧИТИСЯ, иться, имося, итеся, недок.

1. Розташовуватися густо, щільно.

Тільки .. будяки, колючки стримлять на просторі, та глуха кропива купчиться... (Марко Вовчок);

В темряві я відчував, як купчилися коло її очей та рота ніжні, дрібні зморшки, і нам обом ставало весело, як дітям (Б. Антоненко-Давидович);

Над самою водою лиману понад шляхом купчилися рівні сірі будівлі (Ю. Смолич).

2. Збиратися купками; товпитися, юрмитися (про людей).

Тут .. більш усього купчиться молодиць коло сковород [сковорід], мисок та глечиків (Марко Вовчок);

По доріжках саду, регочучись і голосно балакаючи .., купчилась публіка і збиралась додому (В. Винниченко);

Молодь галасливим натовпом вийшла на перон. Коло неї .. купчились цікаві пасажири (П. Колесник);

// Збиратися докупи в якесь одне місце (про рухомі предмети).

Купчаться хмари, звисають низько над землею (О. Довженко);

Машини купчилися на плацу перед школою (П. Загребельний);

Сонце нещадно пекло, у небі тривожно купчилася грозова просинь (О. Бердник);

Стояла хмарна погода, над заходом купчилися сріблясто-сині хмари дивовижних об'ємів (Любко Дереш);

* Образно. Образи купчилися в його мислях, як мультиплікат кінокартини (Олесь Досвітній);

Злипаються губи, і в грудях купчиться щем (О. Забужко).