купчитися

КУ́ПЧИТИСЯ, иться, недок.

1. Розташовуватися густо, щільно.

Тільки.. будяки, колючки стримлять на просторі, та глуха кропива купчиться.. (Вовчок, І, 1955, 169);

Над самою водою лиману понад шляхом купчилися рівні сірі будівлі (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 349).

2. Збиратися купками; товпитися, юрмитися (про людей).

Тут.. більш усього купчиться молодиць коло сковороду мисок та глечиків (Вовчок, VI, 1956, 230);

Молодь галасливим натовпом вийшла на перон. Коло неї ..купчились цікаві пасажири (Кол., Терен.., 1959, 91);

// Збиратися докупи в якесь одне місце (про неживі предмети).

Купчаться хмари, звисають низько над землею (Довж., І, 1958, 37);

Машини купчилися на плацу перед школою (Загреб., Європа. Захід, 1961, 62);

*Образно. Образи купчилися в його мислях, як мультиплікат кінокартини (Досв., Вибр., 1959, 353).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купчитися — ку́пчитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. купчитися — Скупчуватися, купитися; (- істот) юрмитися, збиратися, збиватися, громадитися, роєм роїтися. Словник синонімів Караванського
  3. купчитися — див. гуртуватися Словник синонімів Вусика
  4. купчитися — -иться, недок. 1》 Розташовуватися густо, щільно. 2》 Збиратися купками; товпитися, юрмитися (про людей). || Збиратися докупи в якесь одне місце (про неживі предмети). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. купчитися — КУ́ПЧИТИСЯ, иться, имося, итеся, недок. 1. Розташовуватися густо, щільно. Тільки .. будяки, колючки стримлять на просторі, та глуха кропива купчиться... Словник української мови у 20 томах
  6. купчитися — ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм. Словник синонімів української мови
  7. купчитися — Купчитися, -чуся, -чишся гл. Тѣсниться, толпиться, собираться, скопляться. МВ. ІІІ. 104. Глуха кропива купчиться. МВ. (О. 1862. І. 96). Словник української мови Грінченка