кураж

КУРА́Ж, у́, ч., розм.

Удавана хоробрість, запал, розв'язність.

Тереза .. в цирк не повернулася. Виступати під куполом уже не могла. Втратила кураж, як кажуть циркачі (В. Нестайко);

А це раптом відчув холодок сумніву, і то не в тому, чи стане сили на стрибок, а – чи вистачить куражу й відчайдушності, як у тих хлопців і дівчат? (Л. Костенко);

Зробив для куражу загадковий пас рукою і розчинився в натовпі студентів, уявляючи себе котримось із містичних персонажів Девіда Лінча (Любко Дереш).

Значення в інших словниках

1. Кураж — Ку́раж іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. кураж — -у, ч. Удавана хоробрість, розв'язність; грайливо-піднесений стан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кураж — Хоробрість (удавана)  Словник чужослів Павло Штепа
4. кураж — кура́ж (від франц. courage – сміливість, мужність) удавана хоробрість, розв’язність.  Словник іншомовних слів Мельничука