куранти
КУРА́НТИ, ів, мн.
Старовинний баштовий або кімнатний годинник, бій якого супроводжується музикою, а також музичний механізм такого годинника.
Здалеку щочверть години дзвонили на Лаврі куранти (В. Підмогильний);
На вежі куранти б'ють дванадцять годин (Я. Мамонтов);
Стінні куранти мірно відраховують хвилини (Я. Качура);
Приміщення було просторе, світле і добре обставлене: .. коштовні меблі палісандрового дерева під темним штофом, .. бронзові куранти (Ю. Смолич);
* Образно. Мідне кружало сонця десь глухо одбиває вечірні куранти (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)