куранти
КУРА́НТИ, ів, мн. Старовинний баштовий або стінний годинник, бій якого супроводжується музикою, а також музичний механізм такого годинника.
Приміщення було просторе, світле і добре обставлене:.. коштовні меблі палісандрового дерева під темним штофом,.. бронзові куранти (Смолич, V, 1959, 778);
Прозорі, ясні звуки кремлівських курантів.. заповнюють великий зал, і зразу ж бахкають зелені важкі пляшки, і плинне золото піниться в келихах (Собко, Матв. затока, 1962, 282).
Словник української мови (СУМ-11)