курантовий

КУРА́НТОВИЙ, а, е. Прикм. до кура́нти.

Спокійних веж незмірена величність, Курантового дзвону течія І Мавзолею невмируща вічність Одкрилися мені (Бичко, Сійся.., 1959, 333).

Значення в інших словниках

1. курантовий — кура́нтовий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. курантовий — -а, -е. Прикм. до куранти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. курантовий — КУРА́НТОВИЙ, а, е. Прикм. до кура́нти. На шафках голландські курантові годинники, що по черзі вигравали години (Б. Лепкий); Кілька зразків годинників з граючими механізмами є у Львові. Серед них – ефектний курантовий прилад чеського майстра Й. Граффа (із журн.).  Словник української мови у 20 томах