Словник української мови в 11 томах

кураре

КУРА́РЕ, невідм., с. Міцна рослинна отрута, у якій міститься стрихнін; застосовується в експериментальній фізіології та медицині.

Кураре одержують з кори різних видів південно-американських рослин; він містить ряд діючих начал типу алкалоїдів, що мають цікаву властивість — позбавляти тварин руху (Наука.., 2, 1955, 13).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кураре — кура́ре іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. кураре — невідм., с. Сильна рослинна отрута, у якій міститься курарин; застосовується в експериментальній фізіології та медицині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кураре — КУРА́РЕ, невідм., с. Отруйний рослинний екстракт, який містить стрихнін. – Боюсь, сеньйоре професор, що їхні стріли змащені отрутою кураре (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  4. кураре — кура́ре (карибське) отруйна речовина, яку добувають з коренів і молодих паростків деяких південноамериканських рослин. Препарати К. застосовують у медицині для лікування деяких хвороб (напр., правця), а також при наркозі.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кураре — Отрута, витяжка з кори дерев кількох родів Strychnos; південноамер. індіанці використовують к. для отруєння стріл; у лікарській практиці — знеболювальний засіб (алкалоїди к. розслаблюють поперечно-смугасті м'язи).  Універсальний словник-енциклопедія