кураре
КУРА́РЕ, невідм., с.
Отруйний рослинний екстракт, який містить стрихнін.
– Боюсь, сеньйоре професор, що їхні стріли змащені отрутою кураре (Ю. Бедзик);
Нужденні пістолети, які висять на боці в Сергія та в Ернесто, – дитячі іграшки порівняно з індіянськими стрілами, жала яких змащені смертельною отрутою кураре (І. Білик);
Кураре одержують з кори різних видів південноамериканських рослин (з наук.-попул. літ.);
Кураре використовують у медицині як знеболювальний засіб (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)