куратор
КУРА́ТОР, а, ч.
Особа, якій доручено наглядати за якою-небудь роботою, процесом, процедурами і т. ін.
Лише Даргель не спішить, .. він обідає у своєму гарно обставленому, затишному мешканні, кроків за п'ятдесят від свого уряду, що належало колись кураторові волинської шкільної кураторії (У. Самчук);
Величезна туша куратора Праскіна ледве вміщалась у кріслі. З-під низького лоба дивилися невеликі осоловілі очі (О. Іваненко);
Нині в кожного сектора є свій куратор, що має його схему та доступ до сусідніх секторів (О. Авраменко, В. Авраменко);
До Майки приставили куратора, що він мав увести дівчину в курс справ, навчити всього, без чого людину з вулиці й на поріг би не пустили (Люко Дашвар);
Процедура актуалізації даних повинна проводитися куратором проекту не рідше одного разу на місяць (з навч. літ.);
// Вихователь, керівник групи в деяких навчальних закладах.
Конус був чимось середнім між наглядачем, куратором і наставником (Любко Дереш);
Доцільно щомісяця проводити психологічно-педагогічні семінари за участю вчителів, кураторів класів, завуча школи (з навч. літ.);
Робота куратора має починатися ще до 1 вересня (із журн.);
// заст. Опікун.
– Най йому куратора нададуть, бо він марнотратник. Або най перепише ґрунт на тебе, бо його ще не один ошукає (Л. Мартович);
// Член церковної ради.
– А церковна рада вашої парафії працює? І чи визначено обов'язки кураторів? (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)