куратор
ОПІКУ́Н юр. (той, хто піклується про особисті, майнові права та інтереси недієздатних громадян), КУРА́ТОР. Вони (діти вбитого Грицька) зосталися без путящого догляду.. Громада настановила над їми (ними) опікуном Панаса Момота (Б. Грінченко); — Най (хай) йому куратора нададуть, бо він марнотратник. Або най перепише ґрунт на тебе, бо його ще один ошукає (Лесь Мартович).
Словник синонімів української мови