курковий

КУРКО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до куро́к.

Ударно-спускові механізми з окремою бойовою пружиною поділяються на ударникові та куркові (з навч. літ.);

// Який має курок.

Сергій Голубицький підняв над головою справжню куркову рушницю з одним стволом (В. Кучер);

Курковий розпилювач до літрового флакону засобу має перемикач на три позиції: блокування та 2 режими розпилення (із журн.);

// Подібний до курка.

Курковий перемикач включає в себе корпус, що містить всередині перемикальний механізм (з навч. літ.).

2. Те саме, що стріле́цький.

На початку свого існування львівське куркове товариство користувалося не ручною вогнепальною зброєю, яка тоді була хіба у зародку, а метальною, тобто луками і арбалетами (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. курковий — курко́вий прикметник від: куро́к  Орфографічний словник української мови
2. курковий — -а, -е. Прикм. до курок. || Який має курок. Куркові зони мед. — ділянки шкіри, легкий дотик до яких викликає напад болей, а сильне тиснення послаблює больовий напад, що розвився у хворих з невралгією трійчастого нерва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. курковий — КУРКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до куро́к; // Який має курок. Сергій Голубицький підняв над головою справжню куркову рушницю з одним стволом (Кучер, Зол. руки, 1948, 227).  Словник української мови в 11 томах