курковий

КУРКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до куро́к;

// Який має курок.

Сергій Голубицький підняв над головою справжню куркову рушницю з одним стволом (Кучер, Зол. руки, 1948, 227).

Значення в інших словниках

1. курковий — курко́вий прикметник від: куро́к  Орфографічний словник української мови
2. курковий — -а, -е. Прикм. до курок. || Який має курок. Куркові зони мед. — ділянки шкіри, легкий дотик до яких викликає напад болей, а сильне тиснення послаблює больовий напад, що розвився у хворих з невралгією трійчастого нерва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. курковий — КУРКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до куро́к. Ударно-спускові механізми з окремою бойовою пружиною поділяються на ударникові та куркові (з навч. літ.); // Який має курок. Сергій Голубицький підняв над головою справжню куркову рушницю з одним стволом (В.  Словник української мови у 20 томах