куркульський

КУРКУ́ЛЬСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до курку́ль.

Під ногами горіла земля від куркульських повстань (П. Панч);

// Належний куркулеві, куркулям.

– А ви, хлопці, кидайте на сани куркульське майно та повеземо його бідноті! (Григорій Тютюнник);

Його [Батюка] фiгура була така безпорадна i нужденна, нiби це не до читальнi прийшли поцiкавитись три комунiсти, а до куркульської хати вдерлись реквiзувати лiтами надбанi скринi та трусити засiки (Б. Антоненко-Давидович);

// Який складається з куркулів.

– Спіймали кого? – Цілий куркульський кагал (М. Стельмах);

// Власт. куркулеві, такий, як у куркуля.

Він збивав їх [гроші] з усією куркульською хитрістю, винахідливістю і скаредністю (М. Стельмах);

// розм. Жадібний, надмірно прив'язаний до своєї власності.

На стрийну маєте право. Тримайте її винятково для своїх дрібновласницьких куркульських потреб (Ю. Винничук).

Значення в інших словниках

1. куркульський — курку́льський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. куркульський — [куркул'с'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. куркульський — -а, -е. Прикм. до куркуль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. куркульський — Курку́льський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. куркульський — КУРКУ́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до курку́ль. Під ногами горіла земля від куркульських повстань (Панч, В дорозі, 1959, 52); // Належний куркулеві, куркулям. — А ви, хлопці, кидайте на сани куркульське майно та повеземо його бідноті! (Тют.  Словник української мови в 11 томах