курли
КУРЛИ́, виг.
Звуконаслідування, що означає крик журавля.
Не раз над Вітровою Балкою – курли, курли – пролітали ключі журавлині й верталися знов (А. Головко);
На болоті кричали журавлі .. Зухвало й призивно відлунювалось в лісі їх голосне “курли” (Ю. Збанацький);
У дворі .. провела [Мотя] затуманеним поглядом чорний журавлиний ключ, .. почула прощальне “курли” й пожаліла їх – небесних мандрівників: куди летять, навіщо? (Б. Левін);
От пташки й летять зиму лютую зимувати в ирії. Курли... Курли... Журавлі... (В. Чемерис).
Словник української мови (СУМ-20)