курли
КУРЛИ́, виг. Звуконаслідування, що означає крик журавля.
Не раз над Вітровою Балкою — курли, курли — пролітали ключі журавлині й верталися знов (Головко, II, 1957, 394);
На болоті кричали журавлі.. Зухвало й призивно відлунювалось в лісі їх голосне «курли» (Збан., Над Десною, 1951, 34).
Словник української мови (СУМ-11)