курносий

КУРНО́СИЙ, а, е, розм.

Те саме, що кирпа́тий.

На щоці [у Солохи] огник; зубів недолік, горбатенька, курноса (Г. Квітка-Основ'яненко);

І стара, курноса, мов сова, Вовчиха почала повертати Христю на всі боки (Панас Мирний);

Вечерю подала хазяйська дочка. Се було те ай!, сполохане вранці, молоденьке, біляве, з ніжною лінією тіла, курносе і синьооке (М. Коцюбинський);

Він був курносий, до того ж його коротенький, задраний угору ніс був червоний і потрісканий (І. Микитенко).

Значення в інших словниках

1. курносий — курно́сий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. курносий — Кирпатий, кирпа, кирпань  Словник чужослів Павло Штепа
3. курносий — КУРНО́СИЙ, а, е, рідко. Те саме, що кирпа́тий. На щоці [у Солохи] огник; зубів недолік, горбатенька, курноса (Кв.-Осн., II, 1956, 212); Він був курносий, до того ж його коротенький, задраний угору ніс був червоний і потрісканий (Мик., II, 1957, 560).  Словник української мови в 11 томах