курятина
КУ́РЯТИНА, и, ж.
М'ясо курки.
У великих чавунах, горщиках, каструлях шкварчала свинина, телятина і курятина (М. Томчаній);
Губи в лиса подерті, А усе за курятину (М. Стельмах);
* У порівн. – А їстівні [індики] – тьху, тьху, щоб не наврочити, м'ясо біле та ніжне, як курятина, саме на старі зуби (О. Донченко);
// Страва з м'яса курки.
Пан справник, після доброго мирського обіду, ліг спочивати, бо дуже втомився, трощивши курятину та яєшню (Г. Квітка-Основ'яненко);
Посеред столу в тарелі здіймалась гора смаженої курятини, засушеної в дрібному цукрі (Олесь Досвітній);
Я частенько навідувався до лабораторії і, з'ївши шматок курятини чи котлету, співав їй свою улюблену пісеньку (І. Багмут).
Словник української мови (СУМ-20)