кускус
КУСКУ́С, у, ч.
1. Крупа, яку виготовляють із зерен твердої пшениці або проса.
Кускус використовують для приготування значної кількості страв у Північній Африці (з наук.-попул. літ.);
Кускус – добре відома в Африці та на Сході крупа, але ще не досить популярна у нас (із журн.).
2. Арабська страва, що складається з грубої пшеничної каші, баранини, м'яса птиці і т. ін., а також паприки, помідорів, часнику, жиру і приправ.
У прибережних регіонах Магрибу та на острові Джерба кускус готують із рибою та морепродуктами (з наук.-попул. літ.);
Кускус корисний тим, що з його допомогою перемагають безсоння, долають втомлюваність та депресію (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)