Словник української мови у 20 томах

кускус

КУСКУ́С, у, ч.

1. Крупа, яку виготовляють із зерен твердої пшениці або проса.

Кускус використовують для приготування значної кількості страв у Північній Африці (з наук.-попул. літ.);

Кускус – добре відома в Африці та на Сході крупа, але ще не досить популярна у нас (із журн.).

2. Арабська страва, що складається з грубої пшеничної каші, баранини, м'яса птиці і т. ін., а також паприки, помідорів, часнику, жиру і приправ.

У прибережних регіонах Магрибу та на острові Джерба кускус готують із рибою та морепродуктами (з наук.-попул. літ.);

Кускус корисний тим, що з його допомогою перемагають безсоння, долають втомлюваність та депресію (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кускус — Араб. страва, що складається з грубої пшеничної каші, баранини, м'яса птиці, паприки, помідорів, часнику, жиру і приправ; також назва швидкої пшеничної каші, легкозасвоюваного додатку до м'ясних страв або супів.  Універсальний словник-енциклопедія