кусливий

КУСЛИ́ВИЙ, а, е.

Який кусається.

– Такий у нього якийсь вид, мов у тої кусливої собаки, що лащиться, на животі повзає, але так і чуєш, що вона може загарчати і кинутись на тебе (І. Франко);

Дві хмари стріл зустрілися. Стріли гострі, їдкі та кусливі, як ті змії (Б. Лепкий);

Маленькою Петрана сиділа в кусливому малиннику в кінці свого садка, що на нього спиралося картоплище Євчуків (М. Малиновська);

Сергій укрився зверху травою, та кусливі комахи швидко надибали його й там (І. Білик);

* У порівн. Столичні панії кусливі, як мухи в спасівку (І. Нечуй-Левицький);

Думка про неї вже не виходить з Матвієвої голови, хоча ціна її, мабуть, куслива (У. Самчук);

// перен. Дошкульний.

Я говорив їм кусливі фрази, бавив такими ж дотепами (О. Кобилянська);

Холод став дуже .. дошкульний, аж кусливий (І. Нечуй-Левицький);

Трохи кусливий, щоправда, може, того, що Скорпіон по гороскопу (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. кусливий — кусли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кусливий — Кусючий; (- слова) дошкульний, колючий, їдкий, щипучий.  Словник синонімів Караванського
3. кусливий — див. злий  Словник синонімів Вусика
4. кусливий — -а, -е. Який кусається (у 1 знач.). || перен. Дошкульний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кусливий — КУСЛИ́ВИЙ, а, е. Який кусається (у 1 знач.). — Такий у нього якийсь вид, мов у тої кусливої собаки, що лащиться, на животі повзає, але так і чуєш, що вона може загарчати і кинутись на тебе (Фр.  Словник української мови в 11 томах
6. кусливий — Кусливий, -а, -е Кусливий, кусающійся. Звягливого не бійся, а кусливого. Ном. № 7256. Чорна комашня, то ця не кусається, а оця руденька — то клята куслива. Канев. у.  Словник української мови Грінченка