кускус

Араб. страва, що складається з грубої пшеничної каші, баранини, м'яса птиці, паприки, помідорів, часнику, жиру і приправ; також назва швидкої пшеничної каші, легкозасвоюваного додатку до м'ясних страв або супів.

Значення в інших словниках

1. кускус — КУСКУ́С, у, ч. 1. Крупа, яку виготовляють із зерен твердої пшениці або проса. Кускус використовують для приготування значної кількості страв у Північній Африці (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах