кутасик

КУТА́СИК, а, ч.

Зменш. до ку́та́с.

Хлопець причіпливо його [одяг] оглядає .. – Цей кутасик у них, здається, вже не тут? (Ю. Яновський);

По святкових днях на його могутніх грудях яріла різнобарв'ям широка маніжка з голубими кутасиками (М. Сиротюк);

Збоку капелюха звисали вовняні кутасики (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. кутасик — кута́сик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кутасик — -а, ч. Зменш. до кутас.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кутасик — кута́сик 1. → кутас 1 2. чоловічий статевий орган (перев. дитини)(ср, ст)|| = будуляк  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. кутасик — КУТА́СИК, а, ч. Зменш. до ку́та́с. Хлопець причіпливо його [одяг] оглядає.. — Цей кутасик у них, здається, вже не тут? (Ю. Янов., І, 1954, 208).  Словник української мови в 11 томах
5. кутасик — Кута́сик, -ка м. 1) ум. отъ кутас. 2) мн. раст. Silene inflata. Вх. Пч. I. 13.  Словник української мови Грінченка