кутюма
КУТЮ́МА, и, ж.
У середньовічній Франції – місцеве звичаєве право, що регулювало здебільшого майнові та сімейні відносини.
Кутюма була остаточно скасована в 1804 році (з навч. літ.);
У XV ст. у Франції було близько 60 провінційних і понад 300 місцевих кутюм (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)