кучерявчики

КУЧЕРЯ́ВЧИКИ, ів, мн. (одн. кучеря́вчик, а, ч.), рідко.

Те саме, що ку́черики.

У Марусі горіли матові щоки, на які дражливо спадали чорненькі кучерявчики (П. Панч);

Ориська, яка давно вже оперувала сумами, де нулів значно більше, ніж у тій, яку я попросив, махнула кучерявчиками на знак згоди (із журн.);

* Образно. Річка – наче дуже намерзле скло. Кучерявчиками хвиль .. вмурувалася (Г. Колісник);

// Має хвилястий вигляд; подібний на кучері.

Справжній споришець-кучерявчик стелиться в нас біля ніг – пробивсь, проріс крізь усю планету! (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. кучерявчики — див. волосся  Словник синонімів Вусика
2. кучерявчики — -ів, мн., рідко. Те саме, що кучерики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кучерявчики — КУЧЕРЯ́ВЧИКИ, ів, мн., рідко. Те саме, що ку́черики.  Словник української мови в 11 томах