кучугуритися

КУЧУГУ́РИТИСЯ, иться, недок.

Здійматися, виднітися кучугурами.

Море кучугурилося.., мінилося на сонці срібними лезами (З. Тулуб);

Переліски в бік до Сойму та очерети понад Вірським ставом кучугурилися над білою гладінню, наче випушка білого смушку на білому ж кожусі (Ю. Смолич);

Синьо кучугуриться й сивіє поземкою рання зима (Є. Пашковський);

// Те саме, що грома́дитися 2.

Біля них [шкільних парт] кучугурилась величезна купа викинутих після перев'язок брудних закривавлених бинтів (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. кучугуритися — кучугу́ритися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кучугуритися — -иться, недок. Здійматися, виднітися кучугурами. || Те саме, що громадитися 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кучугуритися — ГРОМА́ДИТИСЯ (безладно розміщуватися, лежати купами), КУЧУГУ́РИТИСЯ. Накопичені, потемнілі вали бутовиння, непотрібного каменю, глини нерівним півколом громадилися біля засмальцьованої чорним мастилом башти (О.  Словник синонімів української мови
4. кучугуритися — КУЧУГУ́РИТИСЯ, иться, недок. Здійматися, виднітися кучугурами. Море кучугурилося.., мінилося на сонці срібними лезами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 170); Переліски в бік до Сойму та очерета понад Вірським ставом кучугурилися над білою гладінню...  Словник української мови в 11 томах