Словник української мови в 11 томах

кучугуритися

КУЧУГУ́РИТИСЯ, иться, недок. Здійматися, виднітися кучугурами.

Море кучугурилося.., мінилося на сонці срібними лезами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 170);

Переліски в бік до Сойму та очерета понад Вірським ставом кучугурилися над білою гладінню, наче випушка білого смушку на білому ж кожусі (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 587);

// Те саме, що грома́дитися 2.

Біля них [шкільних парт] кучугурилась величезна купа викинутих після перев’язок брудних закривавлених бинтів (Гончар, Людина.., 1960, 196).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кучугуритися — кучугу́ритися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. кучугуритися — -иться, недок. Здійматися, виднітися кучугурами. || Те саме, що громадитися 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кучугуритися — КУЧУГУ́РИТИСЯ, иться, недок. Здійматися, виднітися кучугурами. Море кучугурилося.., мінилося на сонці срібними лезами (З. Тулуб); Переліски в бік до Сойму та очерети понад Вірським ставом кучугурилися над білою гладінню...  Словник української мови у 20 томах
  4. кучугуритися — ГРОМА́ДИТИСЯ (безладно розміщуватися, лежати купами), КУЧУГУ́РИТИСЯ. Накопичені, потемнілі вали бутовиння, непотрібного каменю, глини нерівним півколом громадилися біля засмальцьованої чорним мастилом башти (О.  Словник синонімів української мови