кільцеподібний
КІЛЬЦЕПОДІ́БНИЙ, а, е.
Схожий на кільце (у 1 знач.).
Залишки плащів представлено знахідками кільцеподібних фібул у дружинних, міських та сільських некрополях (з наук. літ.);
У зрубній культурі виявлено кілька типів бронзових кинджалів, серед яких одним із поширених був кинджал із кільцеподібним пристосуванням для закріплення руків'я (з наук. літ.);
Хребет складається з хребців – тридцяти трьох кільцеподібних кісток, послідовно сполучених між собою (з наук.-попул. літ.);
Повні та кільцеподібні сонячні затемнення називають центральними (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)