кільцевий
КІЛЬЦЕ́ВИЙ, а, е.
Який має форму кільця (у 1 знач.); круговий.
У кільцевому конструкторі під назвою “Великий колайдер” є чимало українських деталей, виготовлених у стінах київських та харківських науково-дослідних інститутів (із журн.);
// Признач. для руху, перевезення по кільцю, туди й назад.
Чепіга спустився на Поділ, сів у вагон кільцевої лінії трамвая (С. Журахович);
Тут брешуть і п'ють, лічать гроші й кільцевим трамваєм втікають із дому – щоб знову під'їхать під дім... (О. Забужко);
У жовтні планується відкриття кільцевої лінії електрички (з газ.);
// у знач. ім. кільце́ва, вої, ж. Лінія автотранспорту, що утворює коло.
– Переходимо на кільцеву? – Так. Поїдемо з Осткройц на Весткройц (Ю. Андрухович);
У Вахи свій бізнес – біля кільцевої, на самому виїзді з міста, зовсім близько від нас, у нього стоїть кілька кіосків (С. Жадан).
Словник української мови (СУМ-20)