кільцевий

КІЛЬЦЕ́ВИЙ, а, е.

Який має форму кільця (у 1 знач.); круговий.

У кільцевому конструкторі під назвою “Великий колайдер” є чимало українських деталей, виготовлених у стінах київських та харківських науково-дослідних інститутів (із журн.);

// Признач. для руху, перевезення по кільцю, туди й назад.

Чепіга спустився на Поділ, сів у вагон кільцевої лінії трамвая (С. Журахович);

Тут брешуть і п'ють, лічать гроші й кільцевим трамваєм втікають із дому – щоб знову під'їхать під дім... (О. Забужко);

У жовтні планується відкриття кільцевої лінії електрички (з газ.);

// у знач. ім. кільце́ва, вої, ж. Лінія автотранспорту, що утворює коло.

– Переходимо на кільцеву? – Так. Поїдемо з Осткройц на Весткройц (Ю. Андрухович);

У Вахи свій бізнес – біля кільцевої, на самому виїзді з міста, зовсім близько від нас, у нього стоїть кілька кіосків (С. Жадан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кільцевий — кільце́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кільцевий — -а, -е. Який має форму кільця (у 1 знач.); круговий. Кільцевий шов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кільцевий — КІЛЬЦЕ́ВИЙ, а, е. Який має форму кільця (у 1 знач.); круговий. Чепіга спустився на Поділ, сів у вагон кільцевої лінії трамвая (Жур., Вечір.., 1958, 368); На стояках змонтовано кільцевий балкон (Нова техн. і технол.., 1961, 98); Кільцевий шов. Словник української мови в 11 томах