кільцевий

КІЛЬЦЕ́ВИЙ, а, е. Який має форму кільця (у 1 знач.); круговий.

Чепіга спустився на Поділ, сів у вагон кільцевої лінії трамвая (Жур., Вечір.., 1958, 368);

На стояках змонтовано кільцевий балкон (Нова техн. і технол.., 1961, 98);

Кільцевий шов.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кільцевий — кільце́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кільцевий — -а, -е. Який має форму кільця (у 1 знач.); круговий. Кільцевий шов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кільцевий — КІЛЬЦЕ́ВИЙ, а, е. Який має форму кільця (у 1 знач.); круговий. У кільцевому конструкторі під назвою “Великий колайдер” є чимало українських деталей, виготовлених у стінах київських та харківських науково-дослідних інститутів (із журн.); // Признач. Словник української мови у 20 томах