кільцевий

КІЛЬЦЕ́ВИЙ, а, е. Який має форму кільця (у 1 знач.); круговий.

Чепіга спустився на Поділ, сів у вагон кільцевої лінії трамвая (Жур., Вечір.., 1958, 368);

На стояках змонтовано кільцевий балкон (Нова техн. і технол.., 1961, 98);

Кільцевий шов.

Значення в інших словниках

1. кільцевий — кільце́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кільцевий — -а, -е. Який має форму кільця (у 1 знач.); круговий. Кільцевий шов.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кільцевий — КІЛЬЦЕ́ВИЙ, а, е. Який має форму кільця (у 1 знач.); круговий. У кільцевому конструкторі під назвою “Великий колайдер” є чимало українських деталей, виготовлених у стінах київських та харківських науково-дослідних інститутів (із журн.); // Признач.  Словник української мови у 20 томах