кільцювання
КІЛЬЦЮВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. кільцюва́ти.
Завдяки кільцюванню птахів було підтверджено, що ластівки, які проводять літо в Центральній Європі, відлітають на зимування до Південної Африки (з наук.-попул. літ.);
Центр кільцювання птахів знаходиться в Києві, в приміщенні Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена НАН України (із журн.);
Пагони коротші 25 см не використовують для кільцювання, оскільки вони погано утворюють адвентивні корені (з навч. літ.);
Кільцювання дерев мазутом або спеціальним розчином рекомендують проводити рано навесні (з газ.);
// лінгв. Спосіб побудови тексту, за якого та сама теза чи образ використовуються на початку й наприкінці твору.
Логічна послідовність викладу досягається кільцюванням (з наук. літ.).
2. спец. Об'єднання електростанцій в єдину енергосистему.
На початку 1950-х років у Вінниці було споруджено гідроелектростанцію, згодом здійснили кільцювання міських електростанцій (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)