кільцюватий
КІЛЬЦЮВА́ТИЙ, а, е.
1. Схожий на кільце (у 1 знач.).
Внутрішній кільцюватий коридор з численними герметичними дверима та крихітні каютки .. асоціювались хіба з в'язницею чи казармою (М. Дашкієв).
2. Який має малюнок у вигляді кілець.
В порожній жмені, наче в бубці зрілій, світився кільцюватий халцедон (П. Мовчан).
3. Те саме, що кільча́стий 1.
Сутулуватий службовець, що мав на кільцюватому волоссі кепку з чорної шкіри.., потупотів до дверей (В. Барка).
Словник української мови (СУМ-20)