кінь
КІНЬ, коня́, ч.
1. Велика свійська однокопита тварина родини конячих, яку використовують для перевезення людей і вантажів, а також для сільськогосподарських робіт.
З Чигирину [Чигирина] По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні (Т. Шевченко);
Багіров пропонує: .. вибрати найміцніших коней, запрягти в один віз і тягти його до шосе (О. Гончар);
Вози на вигоні. Стирчать голоблі. Корови й коні поблизу осель (Д. Білоус);
Драбанти їхали по четверо в ряд, усі до єдиного на однакових білих конях (І. Білик);
* У порівн. Дочка не дуже-то й слухає матері: загне голову, як муштрований кінь, та й вийде з кімнати (Марко Вовчок).
2. Шахова фігура у формі голови коня на довгій шиї.
[Перший монах (виймає шахи з тайничка оправи і, озираючись, відновлює позицію):] Тут був король. А тут ось королева. Був хід конем. Я взяв твою туру. Твій хід. Ходи (Л. Костенко);
Кінь може перестрибувати через фігури суперника (з наук.-попул. літ.).
3. Спортивне знаряддя – оббита шкірою колода (у 1 знач.) на чотирьох ніжках для гімнастичних вправ; кобила (у 3 знач.).
Ну, яка ж тут справді радість – повертатися до робочого столу.., заваленого листами..: хто був першим, а хто останнім, підтягуючись на канаті, стрибаючи через коня, кидаючи гранату чи долаючи смугу перешкод? (О. Шугай);
Гімнастичний кінь складається з корпусу, регульованих опор та ручок (з навч. літ.).
(1) Верхови́й кінь – кінь, на якому їздять верхи.
Посольство мало 65 возів і 15 коней верхових, а весь обоз не мав ні кінця ні краю (П. Загребельний);
Попереду гнали табуни Дорошенкових коней і худобу, потім вели верхових коней, а вже за ними їхав сам гетьман з жоною (В. Чемерис);
Гленарван без труднощів знайшов пару прудких верхових коней, і невдовзі вони з Паганелем опинились за мурами цього великого міста (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);
Гра́ти / погра́ти коне́м (на коні́) див. гра́ти;
Да́ти коне́ві (коню́) остро́ги див. дава́ти;
(2) Корінни́й кінь – те саме, що корінни́к.
Кучер Селіфан був вічно напівп'яний, а корінний кінь упряжки, Чубарий, завжди сачкував, гризся із пристяжними, змушуючи їх тягнути таратайку (з публіц. літ.);
(3) Кур'є́рські ко́ні, заст. – коні, яких використовували для термінової доставки секретної, дипломатичної пошти та інших завдань, що потребували швидких перевезень.
Стрілець полетів на пошту, щоб за премію замовити кур'єрські коні (І. Франко);
Сидячи під суворим наглядом, він розробляв грандіозний план утечі. Від місця заслання до кордону було наготовлено кур'єрські коні (Валерій Шевчук);
(4) Пошто́ві ко́ні, заст. – коні, яких використовували для перевезення пошти й пасажирів.
Кандидатам до академії були видані скарбові гроші на поштові коні до самого Києва (І. Нечуй-Левицький);
Років через півтора я їхав на поштових конях через село Уласівку (В. Винниченко);
Маючи право користуватися не тільки перекладними поштовими кіньми, а й військовим транспортом, як особа, що виконує важливе доручення, він вирушив у дорогу через Москву (І. Пільгук);
Припусти́ти коня́ див. припуска́ти²;
(5) Спі́нений кінь – кінь, покритий піною, потом.
На спіненім коні, пообдиранім гіллям та колючками, припавши до його шиї, .. їхала .. якась людина (І. Франко);
Вістовий на спіненім коні приніс новину (К. Гриневичева);
У стоїще на мокрому, спіненому коні влетів Фока (В. Гжицький);
Стиска́ти (сти́скувати) / сти́снути остро́гами [коня́] див. стиска́ти;
Уда́рити по коня́х див. ударя́ти.
△ (6) Ара́бський кінь (скаку́н) – одна з кращих порід верхових коней.
Вивели й Саїбові такого арабського коня, котрому й ціни не можна було скласти (І. Нечуй-Левицький);
Через кілька хвилин .. з польського боку виїхів дужий та бравий молодий шляхтич, красуючись своїм арабським конем та пишним блискучим вбранням (А. Кацнельсон);
(7) Кінь Пржева́льського – ссавець родини конячих, відкритий російським мандрівником М. М. Пржевальським; у дикій природі зустрічається в Китаї, Монголії, погано одомашнюється.
Сьогодні близьким до вимерлих тарпанів є кінь Пржевальського, що в незначних кількостях ще зберігається в деяких місцевостях Монголії (В. Чемерис);
– Грак, у вашій душі сидить раб. Чого ви згинаєтесь? Ви сюди на коні Пржевальського можете в'їжджати, як Калігула в сенат (О. Чорногуз).
◇ (8) Залі́зний (стале́вий, стальни́й) кінь – наземний транспортний засіб (автомобіль, мотоцикл, поїзд і т. ін.).
Кінь залізний важко дихав І вагонами гримів (В. Сосюра);
Їде Олеся Кулик на тракторі, а за нею жінки правують залізними кіньми, вся ланка гуркотить (О. Ковінька);
Стальний кінь – так влучно назвав народ мотоцикл (із журн.);
Відвідувачі податкової служби не поспішають прилаштувати свого залізного коня на численні вільні місця (з газ.);
Зби́ти коня́ (ко́ней) див. збива́ти;
[І] коне́м (на коні́, рідко во́зом) не об'ї́деш див. об'їжджа́ти¹;
[І] коне́м не дожене́ш (не догна́ти) див. доганя́ти¹;
І коню́ я́сно див. я́сно;
(9) На коні́, зі сл. бути, почувати себе і т. ін. – бути (почувати себе) у вигідному становищі.
Вона почувала себе на коні і .. глушила своїм ляскотінням усіх (Яків Баш);
Словом, повертався я з другої в своєму житті учительської конференції на коні (М. Ю. Тарновський);
На коні́ (на козі́) не під'ї́деш див. під'їжджа́ти;
(10) На коня́, зі сл. пити – за благополучну, щасливу дорогу.
– На коня, Сенько, питимемо на станції (О. Сизоненко);
Я зробив .. жест – момент! – підійшов до бару і замовив ще сто “абсолюту” [горілки]. Мені, професійному коневі, у теперішньому стані було б просто гріх не випити “на коня” (В. Шкляр);
Погра́ти коне́м (кі́ньми, на коні́, на ко́нях) див. погра́ти;
Сідла́ти / осідла́ти свого́ коня́ (ко́ника) див. сідла́ти;
Спа́сти на коня́ (ко́ней, ко́ника) див. спада́ти;
Схо́жий (похо́жий), як свиня́ на коня́ (цуценя́ на пироги́, макогі́н на но́чви і т. ін.) див. схо́жий¹;
(11) Троя́нський кінь – про хитрі дії, підступні засоби боротьби і т. ін.
– Не пускаймо троянського коня! – каже хтось із козацьких старшин. – Не пускаймо, не треба, пощо! (Б. Лепкий);
Я також читав “Іліаду” Гомера! – роздратовано кинув Перікл. – Другого троянського коня нам не треба, треба щось інше (І. Білик);
* У порівн. – Ви, може, думаєте: наші судна – Мов той троянський кінь, ущерть набитий Вояцтвом кровожерним та ґвалтовним? (Ю. Лісняк, пер. з тв. В. Шекспіра);
Хід коне́м див. хід;
Хоч коне́м грай див. гра́ти;
Як (мов, ні́би і т. ін.) хто на сто ко́ней ви́садив див. хто¹.
Словник української мови (СУМ-20)