кінь
[к'ін']
кон'а, ор. конем, м. (на) коун'і/конев'і, кл. кон'у, мн. кон'і, конеий, ор. к'ін'мие/кон'амие, м. (на) кон'ах
Орфоепічний словник української мови[к'ін']
кон'а, ор. конем, м. (на) коун'і/конев'і, кл. кон'у, мн. кон'і, конеий, ор. к'ін'мие/кон'амие, м. (на) кон'ах
Орфоепічний словник української мови