кісточковий
КІСТОЧКО́ВИЙ, а, е.
1. Який у плодах має кісточку (у 6 знач.).
Кісточкові плоди, особливо черешні, вишні, сливи, абрикоси, персики, алича, кизил, найбільш придатні для заморожування (із журн.).
2. Вигот. з кісточок (у 6 знач.).
Якось, нажлуктившись кісточкового самогону, заблудився [Столярчук], неборака, вночі на власній леваді, забрів у болото і – зовсім на мілкому – втопився (О. Гончар);
Зі шкарлупи кісточок кісточкових культур виготовляють кісточкове активоване вугілля (з наук.-попул. літ.).
3. у знач. ім. кісточко́ві, вих, мн. Плодові дерева, плід яких має одну кісточку з насіниною.
Осінню посуху та безсніжну зиму із лютими морозами, котрі згубили плантації винограду й кісточкових, змінила така сама посушлива весна (із журн.);
Через тривалі холоди та малу кількість снігу регіон може втратити від половини до трьох чвертей насаджень лози та кісточкових (з газ.);
Кісточкові цьогоріч уродили на славу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)