Словник української мови в 11 томах

кісточковий

КІСТОЧКО́ВИЙ, а, е.

1. Який у плодах має кісточку (у 6 знач.).

З кісточкових порід промислового значення набуває слива (Колг. Укр., 2, 1957, 34).

2. у знач. ім. кісточко́ві, вих, мн. Дерева, плід яких має одну кісточку.

Насіння кісточкових — дикої черешні, вишні, антипки, абрикоса — треба збирати протягом літа (Юним мічур.., 1955, 97).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кісточковий — кісточко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. кісточковий — -а, -е. Який у плодах має кісточку (у 6 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кісточковий — КІСТОЧКО́ВИЙ, а, е. 1. Який у плодах має кісточку (у 6 знач.). Кісточкові плоди, особливо черешні, вишні, сливи, абрикоси, персики, алича, кизил, найбільш придатні для заморожування (із журн.). 2. Вигот. з кісточок (у 6 знач.).  Словник української мови у 20 томах