кісточковий
КІСТОЧКО́ВИЙ, а, е.
1. Який у плодах має кісточку (у 6 знач.).
З кісточкових порід промислового значення набуває слива (Колг. Укр., 2, 1957, 34).
2. у знач. ім. кісточко́ві, вих, мн. Дерева, плід яких має одну кісточку.
Насіння кісточкових — дикої черешні, вишні, антипки, абрикоса — треба збирати протягом літа (Юним мічур.., 1955, 97).
Словник української мови (СУМ-11)