лаборантка
ЛАБОРА́НТКА, и, ж.
Жін. до лабора́нт.
Була така сусідка, лаборанткою працювала у нас на заводі (О. Гончар);
Нарешті я знайшов собі добру помічницю в лабораторній роботі і добився зарахування її лаборанткою (Н. Забіла);
Мама візьме мене до себе лаборанткою (Г. Усач);
Зверху у вікні третього поверху сміялися дівчата – лаборантки суміжної лабораторії (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)