лаборантка

ЛАБОРА́НТКА, и, ж. Жін. до лабора́нт.

Якщо лаборанткам задачу дано — Звіряти на схожість артільне зерно І вже бригадир оглядає лани,— Для нас це — найперша ознака весни! (С. Ол., Вибр., 1959, 29);

Була така сусідка, лаборанткою працювала у нас на заводі (Гончар, III, 1959, 30).

Значення в інших словниках

1. лаборантка — лабора́нтка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лаборантка — -и. Жін. до лаборант.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лаборантка — ЛАБОРА́НТКА, и, ж. Жін. до лабора́нт. Була така сусідка, лаборанткою працювала у нас на заводі (О. Гончар); Нарешті я знайшов собі добру помічницю в лабораторній роботі і добився зарахування її лаборанткою (Н.  Словник української мови у 20 томах