лабіалізований
ЛАБІАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е, лінгв.
1. Дієпр. пас. до лабіалізува́ти.
Голосний [о] в чеській мові менш лабіалізований і більш відкритий, ніж український голосний [о] (з наук. літ.);
Вирізняються слова, які в піснях ніколи не мають зменшувальних суфіксів – вечеря, коровай, море. Прикметно, що такі особливості лексики пов'язані з вимогами пісенної орфоепії так само, приміром, як уживання йотованих, назалізованих, лабіалізованих, палаталізованих форм (з наук. літ.).
2. у знач. ім. Такий, що зазнав лабіалізації (про звуки мови).
Огубленими, або лабіалізованими, називаються голосні, при вимові яких губи заокруглюються й витягуються вперед (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)