лайковий
ЛА́ЙКОВИЙ, а, е.
Зробл. з лайки (див. ла́йка²).
Коричневі лайкові рукавиці, видно, надіті були взагалі вперше, – вони аж рипіли (В. Собко);
Боєць стоїть, поклавши на автомат руки в лайкових рукавичках (О. Гончар);
Напившися, полковник махнув лайковою рукавичкою (Ю. Хорунжий);
Зграбна побігуча молодиця в ... брунатній лайковій камізельці поверх білої блузки із закоченими манжетами – не вивчала Варвару, а зустріла її як давню знайому (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)