лакований
ЛАКО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до лакува́ти.
Пучок волосся на блискучому черепі начальника поліцейської управи войовничо стирчав угору, чорні лаковані вуса стовбурчились. як їжакові голки (О. Донченко);
Він нічим не відрізнявся зараз від бідного обивателя, який купив на виплату фанерний, але лакований сервант (М. Білкун);
Лакована консервна жерсть.
2. у знач. прикм. Те саме, що ла́ковий 2.
Він задивився на широку ріку, на легеньку луску темно-синьої брижі, що перебігала, як нервовий дріж, по світло-блакитній, лакованій поверхні води (О. Копиленко);
На його лакованих, пошитих по німецькому крою чоботях ворушилися тьмяні сонячні зайчики (М. Стельмах);
Все, як і належиться ілюзіоністові. На штанах – атласні лампаси. Поблискують лаковані черевики (Ю. Андрухович);
* У порівн. Листя вічнозелених дерев дуже велике, звичайно жорстке і блискуче, наче лаковане (з навч. літ.);
Асфапьт од недавнього дощу блищав, як лакований: чорне люстро, в якому відбивалися будинки й дерева (В. Домонтович).
Словник української мови (СУМ-20)