лакований
ЛАКО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до лакува́ти.
Удосконалюється технологія виробництва електролітичне лудженої і лакованої консервної жерсті (Наука.., 5, 1956, 22).
2. у знач. прикм. Те саме, що ла́ковий 2.
На його лакованих, пошитих по німецькому крою чоботях ворушилися тьмяні сонячні зайчики (Стельмах, І, 1962, 216);
Він задивився на широку ріку, на легеньку луску темно-синьої брижжі, що перебігала, як нервовий дріж, по світло-блакитній, лакованій поверхні води (Коп., Вибр., 1948, 154);
*У порівн. Листя вічнозелених дерев дуже велике, звичайно жорстке і блискуче, наче лаковане (Фіз. геогр., 5, 1956, 145).
Лако́вана підло́га — натерта до блиску підлога.
Словник української мови (СУМ-11)