лаковий
ЛА́КОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до лак 1.
Лакова плівка не тільки надає поверхні деревини блиску, а й захищає її від впливу вологи (Стол.-буд. справа, 1957, 24).
Ла́кове де́рево — тропічне дерево, що росте переважно в Китаї та Японії, з соку кори якого виготовляють лаки.
2. Такий, поверхня якого покрита лаком.
Вискрипували лакові чобітки паничів (Мирний. III, 1954, 261);
// перен. Який блищить, лисніє.
Нетросов, чорноволосий, з чорносливом очей, увесь як чорний лаковий жук, схиляється над Курцом (Донч., II, 1956, 76).
Словник української мови (СУМ-11)