лаковий

ЛА́КОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до лак 1.

Лакова плівка не тільки надає поверхні деревини блиску, а й захищає її від впливу вологи (з навч. літ.);

Тетяна Ктитарева – чи не єдина на Донбасі майстриня, що володіє технікою лакового розпису по дереву (з газ.).

2. Такий, поверхня якого покрита лаком.

Вискрипували лакові чобітки паничів (Панас Мирний);

Бачачи перед собою людину в котелкові й візитці, в лакових черевиках, у жовтих лайкових рукавичках, [старшина] уявив собі, що це представник чужоземної держави (Д. Бузько);

Другого дня вони з Осинським пішли на Сінний базар, придбали картуз із лаковим дашком (Ю. Хорунжий);

На босих дорогах знайдеться мій ликавий шов, на горлі старому відчиниться лаковий ніж (І. Андрусяк);

// перен. Який блищить, лисніє.

Нетросов, чорноволосий, з чорносливом очей, увесь як чорний лаковий жук, схиляється над Курцом (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. лаковий — ла́ковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лаковий — -а, -е. 1》 Прикм. до лак 1). 2》 Такий, поверхня якого покрита лаком. || перен. Який блищить, лисніє.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лаковий — БЛИСКУ́ЧИЙ (який має лиск, лисніє), ЛИСКУ́ЧИЙ, ЛИСНЮ́ЧИЙ, ЛИСНІ́ЮЧИЙ (який лисніє); ГЛЯ́НЦЕ́ВИЙ (ГЛЯ́НСОВИЙ), ГЛЯНСО́ВАНИЙ рідше (про начищену, змащену і под.  Словник синонімів української мови
4. лаковий — ЛА́КОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до лак 1. Лакова плівка не тільки надає поверхні деревини блиску, а й захищає її від впливу вологи (Стол.-буд. справа, 1957, 24).  Словник української мови в 11 томах