ламань

ЛА́МАНЬ, і, ж., розм.

1. Поламані або старі предмети.

Відходи деревинні дрібні, а саме відсіви щепи технологічні, крихта шпону, ламань сірникова (з наук.-попул. літ.).

2. Сухе гілля й дерева, що впали на землю.

Значення в інших словниках

1. ламань — ла́мань іменник жіночого роду поламані або старі предмети; сухе гілля й дерева, що впали на землю збірн., розм.  Орфографічний словник української мови
2. ламань — див. хмиз  Словник синонімів Вусика
3. ламань — -і, ж. 1》 Брухт. 2》 діал. Сушняк, хмиз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ламань — I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬ розм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПА рідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев'яного).  Словник синонімів української мови
5. ламань — ЛА́МАНЬ, і, ж., розм. 1. Поламані або старі предмети. Молодь з бригади комуністичної праці допомогла., ланкам кукурудзоводів возити та викладати на гребнях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян...  Словник української мови в 11 томах
6. ламань — Ламань, -ні ж. Валежникъ, лѣсные обломки. Поїде та ламані крадькома назбірає. Черк. у.  Словник української мови Грінченка